СОДИОФОЛИН / SODIOFOLIN

Фармакологические свойства

Фармакодинаміка. Фолієва кислота, похідна вітамінів групи В12, є антидотом для протиракових лікарських засобів - метотрексату (\"невідкладна терапія\"). Фолієва кислота посилює дію протиракового лікарського засобу фторурацилу. Дві речовини використовуються разом для спеціального лікування окремих типів раку кишечнику (ракові пухлини товстої кишки і прямої кишки). Фолієва кислота є похідною сполукою формули тетрагідрофолієвої кислоти, відповідно - активною формою фолієвої кислоти. Вона бере участь у різних процесах метаболізму, включаючи синтез пуринів, синтез піримідинових нуклеотидів і метаболізм амінокислот. Біохімічне обґрунтування для комбінування двонатрію фолінату і фторурацилу наступне: фторурацил інгібує, зокрема синтез ДНК, шляхом зв’язування тимідилатсинтази. Комбінування двонатрію фолінату з фторурацилом призводить до утворення потрійного комплексу, що складається з тимідилатсинтази, 5-фтордеокси-уридинмонофосфату і 5,10-метилентетрагідрофолату. Це призводить до блокування тимідилатсинтази з посиленим інгібуючим впливом на біосинтез ДНК, що сприяє збільшенню цитотоксичності в порівнянні з монотерапією фторурацилом. Фармакокінетика. Біоеквівалентність Фармакокінетичне дослідження проводилося з метою продемонструвати біоеквівалентність двонатрію фолінату в порівнянні з ліцензованим стандартним препаратом фолінатом кальцію. Необхідний критерій біоеквівалентності був наданий відносно фармакокінетичних параметрів для D- і L-фолієвої кислоти і для продуктів розпаду 5-метилтетрагідрофолієвої кислоти. Розчини фолінату кальцію і двонатрієвого фолінату є біоеквівалентними. Розподіл в організмі Об’єм розподілу фолієвої кислоти невідомий. При внутрішньовенному застосуванні найвищий рівень концентрації в сироватці крові вихідної речовини (D/L-формілтетрагідрофолієвої кислоти, фолієвої кислоти) досягається приблизно через 10 хвилин. Метаболізм Активна ізомерна форма L-5-формілтетрагідрофолієвої кислоти швидко перетворюється у процесі обміну речовин на метилтетрагідрофолієву кислоту в печінці. Вважається, що ця зміна не позв’язана з присутністю дегідрофолатредуктази і відбувається швидше і повніше після перорального застосування, ніж після парентерального застосування. Виведення з організму Пасивна ізомерна форма D-5-формілтетрагідрофолієвої кислоти виводиться практично повністю незміненою через нирки. Активна ізомерна форма L-5-формілтетрагідрофолієвої кислоти частково виводиться незмінною через нирки, але в основному розкладається в процесі обміну речовин до фолієвої кислоти. Показання для застосування. Для запобігання можливим побічним ефектам, що виникли в результаті проведення терапії метотрексатом. Лікування раку кишечнику (ракові пухлини товстої і прямої кишки) у схемах комплексного лікування у поєднанні з 5-фторурацилом або кселодою.

Показания

Гіперчутливість до двонатрію фолінату або до кожної з речовин, що присутні у складі препарату. Застосування двонатрію фолінату в комбінації з фторурацилом при паліативному лікуванні ракових пухлин товстої і прямої кишки протипоказане в наступних випадках: наявні протипоказання до застосування фторурацилу, зокрема при вагітності і годуванні груддю, сильна діарея. Содіофолін не підходить для лікування злоякісної анемії через побічну дію Вітаміну В12 . незважаючи на те, що відбувається гематологічна ремісія, неврологічні прояви залишаються сильними.

Применение

Спосіб застосування та дози. Содіофолін застосовується нерозведеним за допомогою ін’єкцій або розведеним шляхом внутрішньовенних інфузій. Препарат не повинен застосовуватися інтратекально. Приготування розчину для інфузій повинно відбуватися в асептичних умовах. Розчин для ін’єкцій або інфузій розводять у 0,9% розчині хлориду натрію. Содіофолін 50 мг/мл сполучається з флюороурацилом. Використовується виключно прозорий розчин без видимих часток. Комбіноване застосування двонатрію фолінату і флюороурацилу повинно проводитися лікарем, що має досвід лікування ракових пухлин товстої прямої кишки. 1. Тижневий режим 1.1. Помірно-висока доза флюороурацилу 500 мг/м2 фолієвої кислоти (=546,5 мг/м2 двонатрій фолінату) у вигляді внутрішньовенної інфузії протягом двогодинного періоду часу плюс 600 мг/м2 флюороурацилу у вигляді болюсної ін’єкції через 1 годину після початку проведення інфузії двонатрію фолінату. Проводити 1 раз на тиждень протягом 6 тижнів (=1 цикл). Повторити цикл через двотижневу перерву в лікуванні. Кількість циклів буде залежати від реакції пухлини. Регулювання дози флюороурацилу Дози флюороурацилу регулюються залежно від рівня токсичності, що спостерігається: Шлунково-кишкова токсичність згідно з ВІЗ ≥1: Скорочення до 500 мг/м2 . Поновлення терапії тільки після того ,як дані аналізів відповідатимуть нормі. Токсичність по відношенню до кісткового мозку згідно з ВІЗ ≥1 Скорочення до 500 мг/м2. Поновлення терапії тільки після того, як дані аналізів будуть наступними: Лейкоцити > 3 000/мкЛ Тромбоцити > 100 000/мкЛ 1.2. Висока доза флюороурацилу 500 мг/м2 фолієвої кислоти (=546,5 мг/м2 двонатрій фолінату) у вигляді внутрішньовенної інфузії протягом 1-2 годин з наступним застосуванням 2 600 мг/м2 флюороурацилу у вигляді інфузії протягом 24 годин. Проводити 1 раз на тиждень протягом 6 тижнів (=1 цикл) Необхідно повторити цикл після двотижневої перерви у лікуванні. Кількість циклів залежатиме від реакції пухлини на лікування. Регулювання дози флюороурацилу Дози флюороурацилу регулюються залежно від рівня токсичності, що спостерігається: Токсичність відносно серцево-судинної системи, що загрожує життю Припинення терапії Токсичність відносно кісткового мозку згідно з ВІЗ ≥3 Скорочення на 20%. Поновлення терапії тільки після того, як дані аналізів будуть такими: Лейкоцити > 3 000/мкЛ Тромбоцити > 100 000/мкЛ Токсичність відносно шлунково-кишкового тракту згідно з ВІЗ ≥13 Скорочення на 20% 2. Місячний режим 2.1. Помірно-висока доза флюороурацилу 200 мг/м2 фолієвої кислоти (=218, 6 мг/м2 двонатрій фолінату) щодня, з наступним застосуванням 370 мг/м2 флюороурацилу кожен день, обидва препарати вводяться внутрішньовенно в якості болюсних інфекцій. Повторювати протягом 5 днів (=1 цикл). Необхідно повторити цикл через 4 тижні, 8 тижнів і кожні 5 тижнів після цього. Кількість циклів залежатиме від реакції пухлини на лікування. Регулювання дози флюороурацилу

Побочные эфекты

Після проведення ін’єкції іноді спостерігалося підвищення температури, також можуть спостерігатися алергічні реакції, наприклад: висип, подразнення шкіри, набрякання обличчя, рук, губ, що може супроводжуватися або не супроводжуватися свистячим диханням або легким головним болем. В деяких випадках після парентерального введення спостерігалися гіпотермічні реакції. Можуть траплятися окремі випадки алергічних реакцій: сенсибілізація, включаючи анафілактоїдну реакцію і гарячку. При застосуванні великих доз можуть статися шлунково-кишкові розлади. Двонатрій фолінат збільшує токсичність 5-флюороурацилу.

Взаимодействие

Двонатрію фолінат є антидотом антагоністів фолієвої кислоти - наприклад, метотрексату. При застосування метотрексату передозування двонатрію фолінату може спричинити втрату ефективності метотрексатної терапії (надмірний порятунок). Супутнє застосування двонатрію фолінату протидіє протипухлинній дії метотрексату і підвищує цитотоксичну дію фторурацилу. Часто спостерігалися наступні побічні ефекти при вживанні двонатрію фолінату в поєднанні з фторурацилом: діарея, зневоднювання, стоматит і лейкопенія. Не такими частими були інфекції, тромбоцитопенія, нудота, блювання, запор, нездужання, випадіння волосся, дерматит і зниження апетиту. Діареї, що загрожують життю, виникали при застосуванні 600 мг/м2 фторурацилу (внутрішньовенно у вигляді болісної ін’єкції 1 раз на тиждень) разом із двунатрію фолінатом. Коли двонатрію фолінат і фторурацил застосовують для лікування ракової пухлини товстої і прямої кишки, доза фторурацилу повинна бути зменшена порівняно з дозою, що застосовується при формі фторурацилу окремо. Супутнє застосування, що вимагає використання фенобарбіталу, примідону, фенілтоіну, може призвести до зниження рівня у плазмі крові індуктивних антиконвульсивних лікарських засобів. Содіофолін 50 мг/мл, розчин для ін’єкцій або інфузій, може посилювати дію і побічні ефекти протиракового лікарського засобу фторурацилу. Найчастіше побічні ефекти, що спостерігаються, при такій комбінованій терапії наступні: серйозна діарея (водянисте випорожнення), зневоднювання, стоматит (афтоїд) і лейкопенія (зниження кількості білих кров’яних клітин). Менш часто спостерігалися інфекції, тромбоцитопенія, нудота, що супроводжується або не супроводжується блюванням, запор, алопеція, дерматит і анорексія.

Передозировка

При вживанні метотрексату передозування Содіофоліну може призвести до зменшення дії метотрексату (\"надмірний порятунок\"). У випадку передозування при застосуванні фторурацилу і содіофоліну 50 мг/мл, розчину для ін’єкцій або інфузій, подальшу тактику слід узгоджувати з показаннями інструкції для фторурацилу. Особливості застосування. Терапія Содіофоліном у комбінації з флюороурацилом не повинна починатися або продовжуватися при лікуванні пацієнтів, у яких є симптоми шлунково-кишкової токсичності будь-якого ступеня складності до повного усунення цих симптомів. Пацієнти з діареєю повинні заходитись під наглядом з особливою увагою до її повного усунення, оскільки це може призвести до швидкого клінічного погіршення, і відповідно - смерті. Содіофолін не можна застосовувати для лікування злоякісної анемії, пов’язаної з дефіцитом Вітаміну В12. Незважаючи на те, що відбувається гематологічна ремісія, неврологічні прояви зберігаються. При застосуванні у пацієнтів літнього віку не було виявлено ніяких особливостей, однак це не є доказом того, що в таких пацієнтів не може спостерігатись підвищена чутливість до препарату. Безпека й ефективність застосування у дітей не досліджувалися.

Условия хранения

Зберігати в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі від 2-8 0С. Термін придатності – 3 роки. Зберігати в оригінальній упаковці з метою запобігання проникненню сонячного світла. Не використовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на флакон